Афганістан болить в моїй душі

   Вчора ми пригадали одну з трагічних сторінок історії нашого народу, події, які донедавна були маловідомі. Наша зустріч-пам'ять «Афганістан болить в моїй душі» була присвячена вшануванню подвигу воїнів, які в далекому Афганістані виконували свій інтернаціональний обов’язок.

        15 лютого 1989 року радянські війська були повністю виведені з Афганістану. Тепер цей день відзначається в Україні як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Та щоб не забути, треба пам’ятати, а щоб пам’ятати, треба знати.

Присутні на заході учні 7 класу ЗОШ № 7 м. Житомир дізналися про героїв цієї страшної війни, у тому числі про афганців-житомирян (Сергія Ковальчука, Володимира Гаврилюка, Володимира Стеценко та ін.), почули поезії з уст ведучої заходу, бібліотекаря відділу обслуговування учнів 5-9 класів Туровської Л. О.

    Дехтяренко Микола Іванович – член правління міської спілки воїнів-інтернаціоналістів, учасник бойових дій в Афганістані розповів свої спогади, вистраждані там, далеко від рідного дому.

     «Нема більшої любові, ніж та, коли поклав душу свою за друзів своїх», - сказано в Євангелії. Тож наші хлопці віддавали своє життя, вважаючи, що захищають інтереси дружнього афганського народу. Пісню «Мої друзі і я» для всіх присутніх виконали учні 10 класу ЗОШ № 8 Сарнавський Богдан та Ковальчук Олександр.

        Війна… Це слово звучить як постріл. Де війна, там сльози, горе, смерть. Страшно, що слово «війна» - жіночого роду. Найважче, мабуть, у той час було матерям, для яких ця війна не скінчилася й досі. У театралізованій інсценізації «Без тебя, сынок, осталась» виступили бібліотекарі відділу обслуговування учнів 5-9 класів Огородник Т. Л., Щенявська Н. В. та Салійчук М. О., які зачитали листи воїнів-афганців.