Очима серця

    Письменники пишуть книги, музиканти пишуть музику, а художники пишуть картини - і всі ці творці відображають у своїх роботах бачення світу, поєднання в ньому поганого і доброго, свої почуття і ставлення до побаченого або пережитого. У кожного свій жанр, свої стилістичні особливості - але людина мистецтва - це людина великої душі і серця!

      У нашій бібліотеці відбулася презентація виставки студії "Образотворче мистецтво" ЖМЦНТТУМ керівник Саєць Катерина Ігорівна, метою якої було донести до всіх те, що знаходиться у нашому серці і мені здається, що вони зуміли це зробити.

      Студія працює вже третій рік, збирає та виховує юні таланти. На виставці можна побачити результати основних напрямків роботи студії "Образотворче мистецтво" - графіку, живопис, скульптуру, витинанку, паперопластику та ін. Багато з виставлених робіт є учасниками та призерами обласних виставок, такия як ”Паперовий світ”, „Веселковий дивосвіт” , „Космічні фантазії” та „Зоряні надії”.

SlideShow.com.ua - photo sharing, MySpace slideshows, MySpace codes, MySpace widgets

      Особливо слід відмітити наполегливість та старанність  багаторазових переможців та учасників конкурсів, фестивалів та виставок – Демусь Олену, Сидорчука Дмитра, Рудь Дмитра та Барвінкевич Маргариту.

Слова відомого класика говорять: "Краса таки врятує світ..."

Випереджайте час!Живіть так, щоб кожен день здавався новим. Тільки тоді можна зберегти дрогоцінний вогонь завзяття. Жити потрібно із розкритими крилами! Натхнення вам і творчих злетів!!!

Афганістан болить в моїй душі

   Вчора ми пригадали одну з трагічних сторінок історії нашого народу, події, які донедавна були маловідомі. Наша зустріч-пам'ять «Афганістан болить в моїй душі» була присвячена вшануванню подвигу воїнів, які в далекому Афганістані виконували свій інтернаціональний обов’язок.

        15 лютого 1989 року радянські війська були повністю виведені з Афганістану. Тепер цей день відзначається в Україні як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Та щоб не забути, треба пам’ятати, а щоб пам’ятати, треба знати.

Присутні на заході учні 7 класу ЗОШ № 7 м. Житомир дізналися про героїв цієї страшної війни, у тому числі про афганців-житомирян (Сергія Ковальчука, Володимира Гаврилюка, Володимира Стеценко та ін.), почули поезії з уст ведучої заходу, бібліотекаря відділу обслуговування учнів 5-9 класів Туровської Л. О.

    Дехтяренко Микола Іванович – член правління міської спілки воїнів-інтернаціоналістів, учасник бойових дій в Афганістані розповів свої спогади, вистраждані там, далеко від рідного дому.

     «Нема більшої любові, ніж та, коли поклав душу свою за друзів своїх», - сказано в Євангелії. Тож наші хлопці віддавали своє життя, вважаючи, що захищають інтереси дружнього афганського народу. Пісню «Мої друзі і я» для всіх присутніх виконали учні 10 класу ЗОШ № 8 Сарнавський Богдан та Ковальчук Олександр.

        Війна… Це слово звучить як постріл. Де війна, там сльози, горе, смерть. Страшно, що слово «війна» - жіночого роду. Найважче, мабуть, у той час було матерям, для яких ця війна не скінчилася й досі. У театралізованій інсценізації «Без тебя, сынок, осталась» виступили бібліотекарі відділу обслуговування учнів 5-9 класів Огородник Т. Л., Щенявська Н. В. та Салійчук М. О., які зачитали листи воїнів-афганців. 

..."Здравствуйте, я ваш кузен из Житомира"

    Сьогодні ми святкуємо день народження Ларіосика - відомого літературного героя п'єси "Дні Турбіних" та роману "Біла гвардія" Михайла Булгакова. Як відомо, більшість творів письменника автобіографічні. "Кузен із Житомира Ларіосик" (або ще Ларіон Ларіонович Суржанський) - це ніхто інший як Микола Михайлович Судзіловський - двоюрідний брат Л. С. Карума.

     У 2007 р. на вулиці Київській біля кінотеатру «Україна» був встановлений пам’ятник Ларіосику. Історики і працівники житомирського архіву встановили, що він народився 18 (5 за старим стилем) лютого 1896 року. Ініціатором свята вже декілька років поспіль виступає Євген Тіміряєв - голова ЖОГО "Русское содружество".

Пам'ятник Ларіосику - це перший пам'ятник літературному герою у нашому місті, своєрідний прототип молодого юнака, який викликає особливу симпатію у житомирян. Існує думка, що коли доторкнутися до конверта в простягнутій руці Ларіосика і загадати бажання, то воно неодмінно здійсниться. Отож, загадуємо бажання;)))

Детальніше читайте тут:

Житомирские герои Михаила Булгакова

On-line библиотека произведений М. А. Булгакова

Віртуальна виставка «Україна Михайла Булгакова»

Відкрий у собі художника

   Кажуть, що мистецтво - це поезія у барвах, яка не може залишити глядача байдужим. І оцінити цю красу ви можете у нашій бібліотеці, де зараз до вашої уваги представлена виставка творчих робіт вчителя образотворчого мистецтва Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 1 Вікторії Розбіцької та її учнів "З природою малюю в унісон". 

   7 лютого 2013 року відбувся майстер-клас "Відкрий у собі художника", де вихованці школи створили триптих "Козацька любов" у техніці тістопластика (солоне тісто) і петриківський розпис. 
     Найбільше Вікторія Розбіцька любить малювати квіти і для нас вона асоціюється із ніжною квіткою - тою, яка дивує і відкриває, творить і надихає. 
      Мовою квітів Вікторія Віталіївна передає свій внутрішній світ, хвилювання, радість, любов: це і чарівні маки, і запашні лілії, барвисті соняхи, і візерунки квітів петриківського розпису. Але безсумнівно найбільше її надихають учні, яких вона дуже любить.

SlideShow.com.ua - photo sharing, MySpace slideshows, MySpace codes, MySpace widgets

   Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 1 - це єдиний в області заклад освіти, де створені всі умови для навчання дітей із вадами зору. А ще, це дуже гарні партнери нашої бібліотеки. Вже багато років ми кординуємо свою роботу із Федорчук Тетяною Миколаївною (заступник директора з навчально-виховної роботи).
   Крім навчальної діяльності, у закладі велика увага приділяється медично-відновлювальній, корекційно-реабілітаційній роботі, а також естетичному вихованню. Учні школи і танцюють, і співають, створюють цікаві речі своїми руками.

   У кожної дитини є свій талант, свої уміння. Тож ми від усієї душі бажаємо Вікторії Віталіївні та її вихованцям розкривати нові пелюстки творчості душі і серця.